Міністерство освіти України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра автоматизованих систем управління
Методичка до лабораторних з ООП
Лабораторна робота №4 з курсу
«Об'єктно-орієнтоване програмування»
Львів 2011
Лабораторна робота № 4
Створення власних класів та об’єктів
Мета: засвоїти основні поняття об’єктно-орієнтованого програмування, навчитися створювати свої об’єкти і будувати програми, засновані на об’єктному підході.
Порядок роботи:
Створити проект для виконання індивідуального завдання.
Оформити звіт для захисту лабораторної роботи за зразком
назва роботи
мета роботи
порядок роботи
короткі теоретичні відомості
алгоритм розв’язку задачі
тексти відповідних модулів проекту
аналіз отриманих результатів та висновки
Питання для самоконтролю
1. Що таке “клас” та “об’єкт”?. Яке вони співвідносяться між собою?
2. Що таке “модуль”. Які існують правила побудови модуля та роботи з ним?
3. Як описати класи та об’єкти в Object Pascal?
4. Що таке “поле” та “метод”? Як описати поля та методи певного класу?
5. Як реалізувати та викликати методи?
6. Що таке “конструктор”, “деструктор” та коли вони викликаються?
Теоретичні відомості
У 80-х роках стали з’являтися перші комерційні системи розробки, у яких була реалізована нова парадигма програмування, так званий об’єктний підхід, що дозволило різко підвищити продуктивність праці програмістів. Підхід був заснований на понятті об’єкта, як екземпляра (представника) певного класу. Клас розглядається як тип даних, у якому поєднуються як поля даних, так і методи їхньої обробки. Об’єкт є змінною цього типу.
Фактично об’єкт став відбивати реальні та абстрактні поняття навколишнього світу. Наприклад, автомобіль характеризується такими полями як марка, тип двигуна, наявність коліс і керма, а файл – назвою та розміром. “Методи” автомобіля визначають його здатність рухатися в потрібному напрямку залежно від значень своїх полів: обсягу наявного бензину, кута повороту керма. З файлу за допомогою методів можна зчитувати дані, змінювати їх і записувати назад.
Використовуючи об’єктно-орієнтоване програмування можна створювати програми, ґрунтуючись на поняттях класу та об’єкта. Працювати зі звичними поняттями людині легше, ніж з абстрактними числами. При цьому можна виділити певний набір класів, що потрібні при створенні найрізноманітніших програм. Ці класи використовуються повторно, без витрати часу на їх програмування. Саме такий підхід і реалізований у системі програмування Delphi.
Використання класів та об’єктів у програмах
Клас у Delphi описується у складі модуля (unit). Модулі – це частини на які розбивається програма. Кожен модуль складається з двох розділів – інтерфейсного (interface) і реалізації (implementation). Усе, що написано в інтерфейсній частині, автоматично стає доступним в програмі, до якої буде підключений модуль. Розділ реалізації є прихованим від доступу з інших програм та модулів.
Модуль описується наступним чином:
Unit {ім’я_модуля;}
interface
{описи типів даних, змінних, констант}
implementation
{реалізація процедур та функцій}
end.
Опис класів
Опис класу в Object Pascal є схожий до опису запису. Головна відмінність у тім, що в класі присутні не тільки поля, але і методи – процедури та функції. Формат опису класу такий:
type {ім’я_класу}=class
{поле1: тип1;}
{поле2: тип2;}
. . .
{поле N: тип N;}
{заголовок_методу1;}
{заголовок_методу2;}
. . .
{заголовок_методу m;}
end;
У заголовку методу подається лише перший рядок – procedure чи function, а за ним ім’я методу і його параметри. Сам текст процедури чи функції, що реалізує метод, пишеться у розділі implementation. При цьому до назви методу спереду дописується через крапку назва класу, щоб дозволити використовувати однакові назви для методів різних класів, які описані в модулі.
У кожного класу є два спеціальних методи – конструктор і деструктор. Конструктор викликається при створенні екземпляра цього класу. У ньому виділяється динамічна пам’ять і задаються початкові значення усіх пол...
